Інгалятор сольовий

ЗАСТОСУВАННЯ СОЛЬОВИХ ІНГАЛЯТОРІВ В ЯКОСТІ СИМПТОМАТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ У ДІТЕЙ

Е. Н. Охотникова¹, Л. В. Бондаренко², Т. К. Українська², О. С. Шестакова², О. А. Маташ², М.І. Жабинець²

¹Національна медична академія післядипломної освіти

імені п. Л. Шупика МОЗ України, Київ р.

²Консультативно-діагностична поліклініка Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», Київ р.

Респіраторна патологія досі посідає одне з провідних місць в структурі дитячої захворюваності і є однією з найбільш актуальних проблем сучасної педіатрії. Більш того, кінець ХХ століття взагалі ознаменувався значним зростанням інфекційної, хронічної і алергічної патології органів дихання, що зумовлено низкою істотних факторів: значним забрудненням навколишнього середовища, широким і безконтрольним застосуванням антибактеріальних препаратів, інтенсифікацією імунопрофілактики дитячих інфекцій, зміною властивостей існуючих і появою нових збудників респіраторної групи.

В даний час існують протоколи лікування більшості захворювань органів дихання, основою яких є етіотропна і патогенетична терапія, заснована на принципах доказової медицини. Нерідко рекомендації по лікуванню і профілактиці патології респіраторного тракту містять і елімінаційних заходи, що сприяють поліпшенню мікроклімату навколишнього хворого середовища. Разом з тим, далеко не завжди вони ефективні, оскільки неможливо повністю видалити значущі для хворого фактори. Більш того, шкідливі впливу повітряного забруднення неможливо вирішити взагалі. Тому виникає необхідність у застосуванні інших методів, що доповнюють основну терапію і сприяють очищенню органів дихання. Одним з них є використання сольових розчинів для інгаляцій при ларингіті і бронхітах, а також промивання ними порожнини носа при ринітах різної етіології, а також лікування в природних та штучних соляних печерах хворих на бронхіальну астму (спелеотерапія).

Друга половина ХХ століття характеризується могутнім імпульсом у використанні сольової терапії захворювань органів дихання. Спочатку основним місцем лікування респіраторної патології були соляні печери. Потім отримало значне поширення домашнє використання кристалізованої морської солі. Стали організовуватися центри сольової терапії в дитячих установах. Велику популярність придбало лікування хронічних захворювань органів дихання, особливо бронхіальної астми, у соляних шахтах, зокрема в лікарні р. Солотвино. Аналогічні печерні лікарні існують також в Угорщині, Польщі, Румунії.

Лікування в соляних шахтах і печерах, як правило, проводиться в періоді ремісії хронічних запальних захворювань органів дихання, є витратним за часом і коштами. Віддалене розташування і незручність регулярного відвідування центрів спелеотерапії перешкоджають їх широкому використанню. Більш того, нинішній стан таких печер, як Солотвино, значно обмежує пропускну можливість установи.

Це послужило приводом для створення індивідуальних сольових інгаляторів. Саме до таких належить індивідуальний сольовий інгалятор, який був розроблений спеціально для дітей, і став простим, інноваційним і економічним рішенням вище зазначених проблем.

В Україні в даний час існує один індивідуальний запатентований інгалятор, що складається з трубки, в яку поміщені мікрокристали кам'яної солі, видобутої у найбільш відомих лікувальних соляних печерах Європи - на кордоні Угорщини і Румунії (Трансільванія). Кристали солі в цій місцевості сформувалися 20-22 мільйони років тому, ще в середині міоценового періоду кайнозойської ери.

Активні компоненти інгалятора містять 50-60 грамів кристалів солі, до складу якої входять хлористий натрій (NaCl) - 98,7%, сірчанокислий кальцій (CaSO4) - 0,1%, хлористий магній (MgCl2) - 0,028%, хлористий кальцій (CaCl2) - 0,13%, оксид заліза (Fe2O3) - 0,00056%, а також невеликі кількості калію, йоду, брому, селену, срібла, кремнію, цинку, марганцю, магнію, кобальту.

Інгалятор містить таку кількість активних компонентів, якого достатньо для щоденного використання протягом 5-и років.

Сольову інгаляцію з допомогою цього апарата можна проводити у вільний час і в будь-якому місці – своєрідна «соляна печера будинку».

При вдиханні сольові частинки досягають всіх відділів дихальних шляхів. Під час вдиху мікрокристали солі через керамічний фільтр інгалятора надходять у верхні і нижні дихальні шляхи, при цьому вступають в контакт з вологим повітрям. Результатом їх взаємодії є розрідження патологічного вмісту (мокротиння, секрету порожнини носа і його придаткових пазух) дихальних шляхів, яке виводиться за допомогою кашлю або через носові ходи, що призводить до елімінації (очищення) різних відділів респіраторного тракту.

Завдяки лікувальному ефекту мікрокристалів солі при щоденному використанні інгалятора протягом декількох хвилин можна істотно поліпшити стан пацієнтів із запальною і алергічною патологією різних відділів органів дихання. Зокрема, його застосування показане при:

• ринітах будь-якої етіології;
• гострий ларингіт і трахеїт;
• гострому і хронічному синуситах;
• гострому простому, обструктивному, рецидивуючому та хронічному бронхітах;
• алергічному риніті, в тому числі пилкової;
• бронхіальній астмі;
• дитячих інфекціях респіраторної групи (кір, кашлюк, краснуха);
• патології, викликаної курінням.

Сольовий інгалятор корисно застосовувати з профілактичною метою після відвідування зон ризику, таких як метро, робота, навчальні заклади та інші, особливо в період сезонного підйому захворюваності та під час епідемій грипу. Його використання можна також поєднувати з інгаляцією лікувальних масел (евкаліпту, м'яти, шипшини, обліпихи), для чого слід злегка змастити маслом нижній керамічний фільтр, що підвищує лікувальний ефект мікрокристалів солі за рахунок зменшення відчуття сухості та подразнення в дихальних шляхах і поліпшення регенерації пошкодженого респіраторного епітелію.

Разом з тим, спільне застосування інгалятора з вдиханням олій рослин недоцільно у дітей з алергічними захворюваннями органів дихання (бронхіальна астма, алергічний риніт), які дуже часто сенсибілізовані до фитоаллергенам масел даних рослин. У таких хворих використовують тільки сольовий інгалятор.

Правильне використання інгалятора передбачає:

1) робити вдих через рот, видих - через ніс.

2) уникати прискореного дихання – необхідно дихати природно.

3) рекомендується використовувати сольові інгаляції щодня по 15-20 хвилин.

4) при хронічних захворюваннях дихальних шляхів доцільно застосовувати інгалятор постійно.

5) очищення інгалятора проводиться протиранням мокрою ганчіркою, уникаючи попадання вологи або води в сам інгалятор.

6. Інгалятор призначений для індивідуального використання.

Ми провели вивчення ефекту застосування сольового інгалятора Солтпайп у дітей з хронічною патологією дихальних шляхів. Основною метою дослідження було визначення в динаміці спостереження впливу сольового інгалятора в якості додаткової терапії на стан здоров'я дітей з бронхіальною астмою, алергічним ринітом і хронічним бронхітом.

У дослідженні взяли участь 10 дітей з різною патологією респіраторного тракту у віці від 3 до 15 років (дітей 3-6 років – 2, 6-12 років – 3 і 12-15 років - 5), з них 4 дівчинки та 6 хлопчиків.

Діагноз бронхіальної астми, алергічного риніту та хронічного бронхіту верифікований згідно з критеріями Протоколів діагностики та лікування цих нозологічних форм (2005). Хворих среднетяжелой БА було 12 (54,5%) і важкої – 10 (45,5%).

У всіх дітей спостерігалися загострення процесу було спровоковано ГРВІ, не вимагала госпіталізації, оскільки всі хворі отримували базисну терапію у відповідності з діагнозом.

Огляд і опитування хворих щодо оцінки ефективності лікування сольовим інгалятором проводилися 5 разів: при призначенні сольової терапії, через 2, 4 і 6 тижнів і через 3 місяці. Вивчалися дані об'єктивної оцінки стану хворих і їх суб'єктивного самопочуття (за даними щоденника пацієнта), проводилися дослідження функції зовнішнього дихання (спірометрія у дітей старше 5 років) і риноскопія.

Результати дослідження.

Бронхіальною астмою страждало 5 хворих. Лікування сольовим інгалятором у них проводилось на фоні базисної терапії інгаляційними кортикостероїдами, при необхідності застосовували інгаляційні β2-агоністи. Всі діти відзначили позитивні зміни в самопочутті вже через 4 тижні, а через 6 тижнів результат бальної оцінки покращився на 31,2% з продовженням такої ж тенденції в подальший час спостереження. При оцінці функції зовнішнього дихання її показники підвищилися на 20,6% через 6 тижнів, що підтверджено і позитивної їх динаміки при провокаційною пробі з фізичним навантаженням.

Ефект лікування також супроводжувався зниженням потреби у використанні бронходилятаторов на фоні базисної терапії інгаляційними кортикостероїдами, і зменшення об'єму базисної терапії через 3 місяці. Такий результат комплексного лікування хворих, безумовно, не можна пояснити лише дією сольового інгалятора. Він не замінює основний фармакотерапії, але в якості доповнюючого кошти покращує якість життя хворих бронхіальною астмою, а також підвищує їх адаптацію до фізичних навантажень.

Під спостереженням знаходилося 2 дітей з персистуючим алергічним ринітом з сезонними загостреннями у зв'язку з цвітінням значущих рослин і сенсибілізацією до алергенів кліщів домашнього пилу, смітних трав, березі. Діти постійно брали Н1-антигістамінні препарати ІІ покоління. 1 дитина з важким алергічних риноконъюнктивитом, крім цього, отримував лікування интраназальным кортикостероидом і кромоглікат натрію в очних краплях. Позитивний ефект застосування сольового інгалятора відзначався вже через 4 тижні, в 1 випадку спостерігалося зменшення закладеності носа в ранкові години і обсягу ринореї, а також полегшення носового дихання на 39,7%. У хворого алергічних риноконъюнктивитом відзначалися аналогічні результати не тільки з боку носа, але й око, що в подальшому призвело до скасування використання інтраназального кортикостероїду та очних крапель. В обох випадках позитивним ефектом комплексного лікування з включенням сольового інгалятора стало зменшення тривалості закладеності носа і сльозотечі в результаті зменшення подразнення слизової оболонки носа і кон'юнктиви.

У 2 хворих хронічним бронхітом, включених у дослідження, спостерігалося зменшення епізодів кашлю вже через 2 тижні. Через 4 тижні сон став більш спокійним, кашель відзначався тільки вранці і не кожен день, що дозволило зменшити об'єм муколитической терапії. Через 3 місяці кашель повністю припинився.

В цілому більшість дітей, які брали участь у дослідженні, відзначили істотне поліпшення стану навіть на початкових етапах використання сольового інгалятора в рамках загальноприйнятого лікування респіраторних захворювань, простоту і зручність його застосування. Яких-небудь побічних явищ при застосуванні сольового інгалятора не спостерігалося.

Таким чином, використання сольового інгалятора є ефективним методом додаткового лікування хронічних респіраторних захворювань у дітей. Найбільш виражений позитивний ефект лікування з використанням сольового інгалятора проявився у дітей з бронхіальною астмою та хронічним бронхітом, в результаті чого зазначалося не тільки поліпшення самопочуття, але і поліпшення функції зовнішнього дихання, переносимості фізичних навантажень і якості життя. У дітей з алергічним ринітом також відмічено зменшення скарг та поліпшення носового дихання. Безумовно, позитивна динаміка проявів запальної респіраторної патології жодною мірою не можна пояснити тільки застосуванням сольових інгаляторів, в більшій мірі він обумовлений ефектом базисної терапії.

На закінчення слід підкреслити, що застосування індивідуального засобу сольової терапії у складі комплексного лікування хворих з запальними захворюваннями органів дихання є методом м'якого впливу, виявляє муколітичну, элиминационное, а, можливо, і регенеруючу дію відносно слизової оболонки дихальних шляхів, і одночасно є, що не менш важливо, безпечним способом додаткового лікування респіраторної патології навіть при тривалому його використанні.